Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гильня, -ні, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий. Волчан. у.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Орисі аж очиці блищать. Св. Л. 40, 41.
Паткань, -ні, ж. зоол. Mur decumanus, большая крыса. Вх. Уг. 257.
Пихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пихкати. Дай люльку, я разів зо три пихну. Лебед. у. Захотілось... птичі люлечки пихнути. Ном. № 9302.
Позадумувати, -мую, -єш, гл. Задумать (во множествѣ).
Солище, -ща, с. У гуцул, пастуховъ: мѣсто, гдѣ даютъ скоту соль. Шух. І. 212.  
Спонаджувати, -джую, -єш, сов. в. спонадити, -джу, -диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я. Канев. у.
Шпак, -ка, м. 1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Ном. № 6566. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! Лебед. у. шпака удрати. Вздремнуть. Мнж. 171. 2) Названіе вола. Г. Барв. 245. 3) головка у винта. Кролев. у. Ум. шпаконько, шпаченько, шпачо́к. Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали. Н. п.