Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Добрі нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли. Гол. ІІІ. 407.
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Метну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ метати.  
Надозоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Донять. Надозолила мені катова дзундзуриха. МВ. (КС. 1902. X. 147). Дуже вже ви нам надозолили. Стор.
Напе́реді нар. Впереди. Хай ваша річ напереді.
Неводний, -а́, -е́ Относящійся къ неводу.
Підкуп, -пу, м. Подкупъ. К. Бай. 68.
Твердо нар. 1) Твердо. М'яко стеле та твердо спать. Ном. № 2990. 2) Крѣпко. А нерці в соборі воду твердо освятили. Млак. 46. Заснула, вона на полі твердо. Гн. II. 124. 3) Ясно, опредѣленно, рѣшительно. Слухай мене, — кожу тобі твердо. Г. Барв. 246. Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою. Рудч. Ск. І. 131. Ум. тверденько, твердесенько. А дівчина тверденько заснула і не чула, як нічка минула. Чуб. V. 1198.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Чіпє, (п'я, с. ?) = очепа. Вх. Зн. 45.