Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижлиця, -ці, ж. Лягавая собака.
Горля́к, -ка́, м. = Горлач. Вх. Пч. II. 9.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
З'ява, -ви, ж. Явленіе.
Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка. Черном.
Кромкач, -ча, м. Воронъ. Вх. Лем. 428.
Окур, -ра, м. 1) оку́р. Окуриваніе. У кирпичниковъ, горшечниковъ: первоначальный легкій огонь, при которомъ обжигаемое окуривается дымомъ. Вас. 180. 2) Окур. курево, которымъ подкуриваютъ пчелъ. Шух. І. 111.
П'яний, -а, -е. 1) Пьяный. П'яний, як чіп, — як земля, — як ніч, — як квач, — аж валяється, — хоч візьми та й викрути, — що й стежки не бачить. Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. Буде твоя головка що-день п'яна. Мет. 125. під п'я́ну руч. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) п'я́на бараболя. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. п'яненький. Ой учора ізвечора п'яненька була. Грин. III. 273.
Сіра, -ри, ж. Сѣра. Він мене сірою не подкурить. Рудч. Ск. І. 63. Болѣе употребительно Ум. сірка.
Хронт, -ту, м. Фронтъ. Як ти осмілився, сякий-такий, з хронту виходить? Стор.