Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гиря, -рі, ж. 1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Ном. № 5343. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. 5. 2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила. Грин. ІІІ. 683.
Зага́йний, -а, -е. Медлительный, кропотливый, нескорый. Загайна робота. Черк. у.
Мото́рність, -ности, ж. Проворство, бойкость, живость. Де ж той огонь, де та моторність, жвавість, де ті троянди, що жахтіли-цвіли на її щоках? Г. Барв. 537.
Побитий, -а, -е. Покрытый крышей. побита хата. Хата, крыша которой съ наклономъ до 60 %. Шух. І. 91., Ум. побитенький. Хатка моя побитенька, хатка на помості. Шух. І. 201.
Поперепрошувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепросити, но многихъ.
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
Суботішній, -я, -є. = субітній. Шух. І. 40.
Угнітитя, ся. Cм. угнічувати, -ся.
Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. Левиц. І. 163. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні. Св. Л. 15.