Вимолитися, -люся, -лишся, гл. Молитвами избавиться отъ чего. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Ціновим ґудзем застебнувся. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). 2) Чешуя рыбья.
Ми́ля II, -лі, ж. Обрядовое умываніе изъ рѣки или колодца новобрачныхъ въ понедѣльникъ, по возвращеніи новобрачной изъ церкви, гдѣ ее покрива́ють.
Мирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурчати.
Обв'язати, -ся. Cм. обв'язувати, -ся.
Опоганити, -ся. Cм. опоганювати, -ся.
Пришиб, -бу, м.
1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу.
2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Утеклий, -а, -е. Убѣжавшій, бѣглець. Я ж не втеклий, я ж свій чоловік, і сам прийду, — чого мене вести по вулиці.