Восика, -ки, ж. = осика.
Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Дошкулив, мов пугою по воді.
Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога.
Підглухий, -а, -е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався.
Повироблювати, -люю, -єш, гл. = повиробляти. Вуліки ще не повироблювані. Були повироблювані клумби для квіток.
Полоти, -лю́, -леш, гл. Полоть. Полю я конопельки дрібні зелененькі.
Урожати, -жаю, -єш, сов. в. уродити, -джу, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама.
2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Уродив постернак. Яке Бог уродив, таке й жну.