Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вештання, -ня, с. Хожденіе туда и сюда, шатаніе. Котл. Ен. V. 67.
Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Вх. Лем. 414. Ум. жнива́рик.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.  
Невстрійливий, -а, -е. Безпокойный, шаловливый. Ну, та й невстрійливі діти в Оліхвера! Вскочили в город, потоптали огудину. Волч. у. Став пригадувати пісню за піснею, що бабусі й дівчата йому; дитині, шепотали замісць котка, аби спало, аби вгамувалось невстрійливе. Г. Барв. 439.
Понакрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Наворовать (во множествѣ). Понакрадалися грошей та й нікому волос з голови не спав. Камен. у.
Сопіль, -пля, м. 1) Сопля. 2) Ледяная сосулька.
Чуні, -нів, мн. Валенки. Сумск. у.
Шляга, -ги, ж. Большой деревянный молоть, то же, что и довбня. Козел. у. Н. Вол. у.