Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богозневага, -ги, ж. Кощунство, богохульство. Коли б тінь Бога, наш падишах, почув таку богозневагу, то повелів би тут же перед нами язик проклятому джавуру вирвать. К. Драмов. Трил. Байда. 143.
Зазелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать зеленымъ, выпачкать въ зеленую краску.
Зато́птувати, -тую, -єш, сов. в. затопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Шевч. 77. Кинув між коні, щоб його затоптали. Рудч. Ск. І. 36. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) ХС. VII. 417. Як собака вкусить, затоптують рану шерстю з тії собаки, перепаленою. Грин. II. 320. Мнж. 155.
Зжахну́тися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться. Ледве промовив писарь, зжахнувшись. Кв. II. 274.
Коливатися, -ва́юся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається. Н. п.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки. К. Іов. IX
Невпам'ятку, нар. Не помнится. Мені се невпам'ятку.
Перемотлошити, -шу, -шиш, гл. Обратить въ мотлох.
Уманити Cм. уманювати.
Чубук, -ка, м. Чубукъ. Чуб. І. 94.