Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баюрище, -ща, Ув. отъ баюра.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Злягати, -га́ю, -єш, сов. в. злягти, -жу, -жеш, гл. 1) Склоняться, склониться на что либо, опереться на что либо. Зліг на лісу, постояв. О. 1861. VIII. 20. (Пані) сунула з горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок. Мир. ХРВ. 104. 2) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. Уже Дарина злягла. Жінка злягла. КС. 1893. VII. 74. Одному чоловікові злягла вночі жінка. Федьк.
Копистник, -ка, м. = копистка. Ум. копи́стничок. Сіли тато під мисничком, мамка татка копистничком. Чуб.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.
Татувати, -тую, -єш, гл. Быть отцомъ, имѣть дѣтей. Шейк.
Торавець, -вця, м. Паршивецъ. Угор.
Утіснити Cм. утісняти.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.