Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Кружляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли. МВ. І. 79. 2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. Стор. І. 204. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє. Чуб. V. 393.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Пуховий, -а́, -е́ Пуховой, сдѣланный изъ пуха. В'яже коня до ялини, а сам іде до дівчини, до дівчини до Марусі на пуховії подусі. Мет. 91.
Роздавлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роздави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Раздавливаться, раздавиться.
Тмастий, -а, -е. Темноцвѣтный? Левч. 161.
Цілорічний, -а, -е. Продолжавшийся круглый годъ. Цілорічна праця.
Чердак, -ка, м. 1) = чардак. АД. II. 218. На чердак виступає. АД. І. 182. 2) Носъ большой лодки, дуба. Мнж. 179.