Визолитися, -люся, -лишся, гл. Выбучиться. Нате й мої штани, — нехай визоляться.
Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ.
Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Хоч куліш, та з перцем. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали.
Луп! меж.
1) Хлопъ! мигъ! А сова із дупла очицями луп-луп!
2) Хвать! цап! Цуп та луп! — сховав у кишеню.
Підпушати, -ша́ю, -єш, сов. в. підпуши́ти, -шу́, -шиш, гл. — землю. Разрыхлять, разрыхлить землю.
Плякатися, -каюся, -єшся, гл. Сосать молоко у матки. Коли є такі вівці, що не даються ягняті плякаться... Ориштована вівця стоїть по неволі і ягнятко плякаться.
Розстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -стелю́, -леш, гл. Разстилать, разослать. Та й розіслав королевич шовковий ковер. На шпилях стоять дуби зубчастою стіною, розіславши міцне гілля з широким листом по синьому небу. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає.
Уборошнитися, -нюся, -нишся, гл. Выпачкаться мукой.
Увалити, -ся. Cм. увалювати, -ся.
Холера, -ри, ж.
1) Холера. Вони з холери повмірали.
2) Раст. Xanthium spinosum L. Cм. холерний 2.