Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. І. 20.
Навіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. навісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. = навідувати, навідати 1.
Оплентати, -таю, -єш, гл. 1) Опутать. 2) Сожрать. Оплентав вовк твою кобилу. Оплентали б тебе собаки.
Охороняти, -ня́ю, -єш, гл. Охранять.
Постерігання, -ня, с. Замѣчаніе, наблюденіе.
Посходитися, -димося, -дитеся, гл. Сойтись (о многихъ). Уночі посходились усі гайдамаки. Рудч. Ск. II. 147.
Рибалчик, -ка, м. = рибалка 1. Прислухаюсь, як ті молоді рибалчики сові приспівують. Федьк. Пов. 47.
Роняти, -няю, -єш, гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки. Чуб. V. 119.
Хвостачка, -ки, ж. Въ загадкѣ названіе ложки. Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яворці конопка, на конопці глинка, а на глинці млячка, а в ній хвостачка. Ном. стр. 301, № 109.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта. КС. 1887. VI. 476.