Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багня, -няти, с. = багнітка. Вх. Лем. 389.
Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Знититися, -чуся, -тишся, гл. = знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Черк. у. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий. Камен. у.
Москівщи́на и московщина, -ни, ж. Великороссія. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине. Шевч. 65.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились. Рудч. Ск. І. 92.
Припішати, -шаю, -єш, гл. Первоначально: сдѣлаться пѣшимъ, утративъ лошадей, воловъ, а затѣмъ и вообще обѣднѣть. Був колись багатирь, а теперь припішав. Черк. у.
Цінькати, -каю, -єш, гл. О птицѣ: кричать, издавая звуки, подобныя цінь-цінь. Вх. Уг. 274.
Шельвах, -ха, м. 1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі. Федьк. III. 165. 2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає. Федьк. ІІІ. 160.