Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білянка, -ки, ж. 1) Бѣлизна лица (въ противоположность веснянка — веснушка). По народному повѣрью, имѣющій веснушки на лицѣ долженъ весною, увидѣвъ ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки!» Ном. № 226. Чуб. І. 59. 2) Раст. Agaricus subdulcis Bull. ЗЮЗО. І. 110. 3) Порода бѣлыхъ сливъ. Вх. Уг. 227.
Виднісінько нар. Совершенно видно, вездѣ видно. Посадіте, рибалоньки, червону калину, ой щоб було виднісінько на всю Україну. Рудч. Чп. 125.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Гружа́віти, -вію, -єш, гл. Грузнуть. Яке там болото! їден копит гружавіє. Н. Вол. у.
Ґрулисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ растетъ или росъ картофель. Вх. Лем. 408.
Допані́ти, -ні́ю, -єш, гл.до чо́го. Сдѣлаться бариномъ до того, что..., стать такимъ бариномъ, что.... Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте. О. 1862. У. 47.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Шевч. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає. Ном. № 11730.
Перве нар. = перше.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Утішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. утішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, имѣть удовольствіе. Ото і недовго вони утішались баранчиком і торбою. Рудч. Ск. II. 133. Мати так уже втішається, що не знає вже, що й робити. Рудч. Ск. ІІ. 94. Не втішайтесь, мої воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42.