Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваготіння, -ня, с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.
Дарморо́с, -су, м. Раст.: лицій, Lycium barbarum. Анн., 202.
Діли́на, -ни, ж. Половица, доска въ полу или въ заборѣ.
Забербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Казання, -ня, с. 1) Говореніе. 2) = казань.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина. Левиц. І.
Причал, -лу, м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у.
Стогнання, -ня, с. Стонъ, стенаніе. Піднявся писк, стогнання, охи. Котл. Ен. V. 70. В сумне стогнаннє обертались речі. К. ХП. 52.
Тиск, -ку, м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137.  
Шолгун, -на, м. = шовкунець = токмачка. Вас. 161.