Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балабонити, -ню, -ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Веслувати, -лую, -єш, гл. Грести весломъ. Був човен серед моря, а він один на землі і бачив, як вони силкувались, веслуючи. Єв. Мр. VI. 47, 48.
Дзьоблинка, -ки, ж. Сумка (четырехугольная шерстяная) у гуцуловъ, родъ котомки, надѣваемой черезъ плечо. Федьк.
Людої́дний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Желех. Ті прославляли війну людоїдну. О. 1861. І. 94.
Пічкання, -ня, с. Возня съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Де пічкання багато, — глину там місить. Сим. 200.
Повикладати, -да́ю, -єш, гл. Выложить (многое). Повикладай же покупки з мішка. Харьк. у.
Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Превсякий, -а, -е. Всяческій; всевозможный. Там він бачив — крий Боже — яку тьму-темряву всякої-превсякої птиці. Стор. МПр. 167.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.