Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл. 1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле. Мет. 274. 2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір. Мил. 141.
Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. І. 48.
Осігди нар. = завсігди. Федьк.
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Порискати, -каю, -єш, гл. = поризькати. Порыскала як свиня, та й плати їй. Н. Вол. у. Треба порискати там ще, чи нема картоплі. Н. Вол. у.
Скрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. скраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить. К. ЧР. 39. К. Не 109. Красним цвітом іскрашають. Грин. III. 638.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Установити Cм. установляти.