Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Ном. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мет. 238. Мала пташка, та кігті гостри. Ном. № 7325. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Н. п. Гострий шпиль. Ком. Р. ІІ. 90. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Ном. № 1523. Хоч голий, та гострий. Ном. № 1475. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. Левиц. І. 332. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Камен. у., Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик. Грин. III. 354.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Партика, -ки, ж. Краюха, большой кусокъ хлѣба. Берд. у. На ж ти, Адаме, рискаль і мотику, іди робити на хліба партику. Гн. І. 19.
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці. Волч. у.
Рябити, -блю, -биш, гл. Дѣлать пестрымъ.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
Улій, улія, м. = вулій. Ум. у́лійок. Новенькі улійки лаштує на нові рої. Г. Барв. 144.
Усміх, -ху, м. Улыбка. Де той погляд молодецький, де той всміх веселий. МВ. ІІ. 11. Чоловік усміхається.... Чого це в тебе такий дивний усміх? Драг. 76.
Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.