Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шевч. Шле святого Ілію на вогняній колісниці. Мир. ХРВ. 31.
Закося́нин, -на, м. Въ свадебномъ ритуалѣ закося́нами называются тѣ лица, которыя отвозятъ новобрачную къ новобрачному — за косо́ю ї́дуть. Черниг. у.
Заку́штрати, -раю, -єш, гл. = закустрати. Черк. у.
Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має. Рудч. Ск. II. 202.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Мил. 29. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила. ХС. VII. 444.
Позаплямлювати, -люю, -єш, гл. Запятнать (во множествѣ).
Пописати Cм. пописувати.
Тарган, -на, м. 1) Тараканъ, Blatta. Вх. Зн. І. 5. Та й хороша: як тарган у сметану впав. Кобел. у. 2) Названіе вола дымчатаго цвѣта. КС. 1898. VII. 43. Ум. таргане́ць, тарганчик.
Шнирина, -ни, ж. до шнири́ни. До нитки. Ум. шнири́нка, шни́рочка, шнири́ночка. Обдере до шнирочки, до шерстиночки. Ном. № 4848. Обідрав її до шнириночки.