Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великородний, -а, -е. Высокородный. Княгиня великородна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39).
Заквита́ти, -та́ю, -єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп но лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога... для шпиталя той двір оддав. Мкр. Г. 63.
Зіно́вать, -ті, ж. Раст. Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. I. 120. С. austriacus. ЗЮЗО. І. 120.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла. Мет. 28.
Котуляти, -ля́ю, -єш, гл. = кутуля́ти. Мнж. 182.
Попересукувати, -кую, -єш, гл. Пересучить (во множествѣ).
Старчечий, -а, -е. = старечий 2. Наглядів десь у сінях ту старчечу ціпуру. Грин. II. 184.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати. Канев. у.
Татунь, -ня, м. ласк. отъ тато. Ум. татунцьо.
Трупій, -п'я, -п'є Свойственный трупу, принадлежащій ему. Шейк. труп'я голо́вка. Paros caudatus. Вх. Пч. II. 13.