Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. 3) Раст. Ononis pircina. 4) Родъ дѣтской игры. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Глинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ глина.
2) Фарфоровая глина.
Горо́дина 1, -ни, ж. Огородныя овощи.
Гри́мну́ти, -ну, -неш, гл. = Грімнути.
Клепець, -пця́, м.
1) = клепач 1.
2) Рыба. Abramis sapa (Pall).
Пейс, -са, м. Пейсъ. (Берко) ходить було, тільки колите довгими чорними пейсами.
Послужка, -ки, ж. Ум. отъ послуга.
Росяний, -а, -е. Росистый, росный. Росяна нива. По степу росяному шлях мрівся. Ранок свіжий і росяний саме розгорявся.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. Спорудили церкву.
Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.