Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відселити, -ся. Cм. відселяти, -ся.
Дово́льний, -а, -е. Удовлетворенный. А що ви, свати, довольні? — Ні, не довольні. Мет. 190.
Заочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. — о́чі. Уставиться глазами? Смотрѣть не сводя глазъ? Примѣръ Cм. при словѣ заножи́ти.
Ійон меж. Вишь, вишь ты. Котл. Ен. Слов. Ійон, ійон же, вража мати! але Еней наш зледащів. Котл. Ен. І. 27.
Облячи, -ля́жу, -жеш, гл. = облягти. Желех.
Обмахлярувати, -ру́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Пахторити, -рю, -риш, гл. = нюшкувати. Пес пахторит. Вх. Зн. 47. Жид на ярмарку пахторит, кого б ошукати. Вх. Зн. 47.
Сонливиці, -ць, ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112.
Упинятися, -віюся, -єшся, сов. в. упини́тися, -нюся, -нишся, гл. Удерживаться, удержаться, остановиться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 13.