Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл. 1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух. Ном. № 8110. 2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Мир. Пов. I. 172. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч. Міусск. окр.
Гель меж. Подражаніе крику гусей. А гусочка гель-гель-гель. Грин. ІІІ. 659.
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе. Левиц. Пов. 303.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Люби́жник, -ка, м. Раст. Melampyrum pratense. Лв. 100.
Підвишень, -шня, м. Родъ гриба, Agaricus prunulus. ЗЮЗО. І. 110.
Повиплутувати, -тую, -єш, гл. Выпутать (во множествѣ).
Поглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Згинули, мов їх земля поглинула. Бодай вас свята, земля поглинула живими! — проклятіе. Левиц. ПЙО. І. 369.
Пуцка, -ки, ж. Membrum virile. Вх. Уг. 264.