Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зарива́ти 2, -ва́ю, -єш, сов. в. зарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. Затрагивать, затронуть. Що за диво отсей Люборацький, — думали його соучні: з ким не зарви, все знакомый, все дружить. Св. Л. 266.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Земле́пис, -су, м., земле́пись, -сі, ж. Географія. Желех.
Подратувати, -ту́ю, -єш, гл. Подразнить. А поклонивсь йому затим, щоб подратувать маляра. Кв.
Попробуватися, -буюся, -єшся, гл. Испытать, попробовать. Як дам, то на свій зріст все подвір'я зміряєш... — Попробуємся! — Та що тут пробуватись! Без сорома казка: он де двері, або тебе випхаю. Св. Л. 317. Ти бігаєш, як жоден молдаван не побіжить, — попробуйся. Св. Л. 137.
Поросячка, -ки, ж. = поросючка. Радом. у.
Присутяжити, -жу, -жиш, гл. Прижать, притѣснить. Дуже присутяжив людей.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Гн. II. 32. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір. Гн. II. 255.
Чепельгати, -га́ю, -єш, гл. Пилить (ножемъ). Годі тобі чепельгати!
Шахрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Мошенничать. 2) Мотать, расточать. Пив, гуляв, шахрував гроші. Котл. Н. П. 356. 3) Обмошенничивать кого. На сім світі гріхами.... людей шахрували. Гн. II. 72.