Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баклажан, -на, м. Раст. Solatium lycopersicum, баклажанъ, помидоръ. ЗЮЗО. І. 127.
Белькотун, -на, м. Лепетунъ, болтунъ.
Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. Шевч. 302. От дівка голінна, так так! Шевч. 310. 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. Черк. у. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Черниг. у. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. Рк. Левиц. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. Мир. Пов. І. 157. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління. Васильк. у.
Місци́на, -ни, ж. = містина. Найшли таку місцину, що можно перейти яр. Зміев. у.
Неробітниця, -ці, ж. Неумѣющая работать, не работница. Узяли невістку неробітницю. Чуб. V. 723.
Позапоганювати, -нюю, -єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Почабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ овецъ.
Преподобник, -ка, м. Преподобный, угодникъ, праведникъ. К. Бай. 45.
Секстерень, -ня, м. Тетрадь. Павл. 58.
Шворочка, -ки, ж. Ум. отъ шво́рка.