Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Дашо́к, -шка, м. 1) Уменьшит. отъ дах. 2) Знакъ ( ˆ ) надъ долгой или перемѣнной гласной: ô, ê. 3) Козырекъ фуражки.
Льнува́ти, -ную, -єш, гл. О попадьяхъ: ходить по приходу и собирать ленъ и прочія даянія. О. 1861. X. 62.
Накруша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. накру́тити, -шу, -шиш, гл. Причинять, причинить ущербъ, убытокъ. Купіть, каже, крашаночку! — А шо тобі за неї? — Та мене не обіжайте і себе не накрушайте. Мнж. 52.
Обіймити, -му, -меш, гл. = обняти. Сам так го обіймив. Федьк.
Повз нар. Мимо. Що повз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет.
Попідрубувати, -бую, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ).
Присмерк, -ку, м. Сумерки. У присмерку ледві-неледві по степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77).присмерком. Въ сумеркахъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. III. 52).
Пристрітник, -ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.  
Стирчати, -чу́, -чи́ш, гл. Торчать. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472.