Вигріви, -вів, мн. Время, когда грѣетъ сонце. Як почнуться вигріви, то сніг пропаде.
Витопцювати, -цюю, -єш, гл. = ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей.
Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло.
Глубина, -ни, ж. глубокий, -а, -е и пр. = глибина, глибокий и пр.
Долі́шній, -я, -є. Внизу лежащій, нижній. Cм. доліський.
Же́рти, жеру́, -ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть.
Зго́нини, зго́нин, ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи.
Зрушитися, -шуся, -шишся, гл. Дрогнуть, сдвинуться. зрушилась земля́ — нар. повѣрье, по которому земля при первомъ весеннемъ громѣ какъ будто вздрагиваетъ. Зрушилась земля, то тепер усе буде рвота.
Пойда, -ди, ж. = побігайка. А, а, гойда! чужа мати пойда, а нашая пані, ходить у жупані.
Притирок, -рка, м. = переріз.