Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Гав! I меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав!
Годівля, -лі, ж. Кормъ, кормленіе. На годівлю птиці треба багато зерна. Пішов він (вовк) уп'ять просити собі у Бога годівлі.
Ґлеґа́ти, -ґаю, -єш, гл. = Ґляґати.
Лікарстве́нний, -а, -е. Лѣкарственный, цѣлительный, имѣющій лѣчебную силу. Лікарственна горілка. Лікарственна вода. Павидло медове і кофій лікарственний.
Підстрелити, -лю, -лиш, гл. Подстрѣлить. Ой як стрелив Нечаєнко, — коника підстрелив. Устав ото він та й хотів уже сороку підстрелити.
Похварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Окрасить.
Скребти, -бу́, -бе́ш, гл. Скресть, скоблить. Досада скребе, як кішка лапою.
2) — моркву = моркву скромадити (си морква).
Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Шкорина, -ни, ж. = скорина. Ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба.