Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Гілляченька, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Зміж пред. Изъ среды. І викинуть зміж себе його люде. К. Іов. 40.
Недоладній, -я, -є. 1) Неуклюжій, нескладный. 2) Неумѣстный, несвязный, нескладный; вздорный. Зовсім таки недоладні речі чули про се велике діло. Дещо. 3) О человѣкѣ: не совсѣмъ порядочный, неосновательный. Здається і час заміж, та все якісь недоладні люде трапляються. Левиц. Кож. 12. 4) Плохой, нехорошій.
Пальонка, -ки, ж. = паленка. Пальонки кубком підкрепився. Котл. Ен. V. 50.
Повісити, -шу, -сиш, гл. Повѣсить. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. ЗОЮР. І. 228. Куплю тобі намисто та на шию повішу. Мет. 7.
Рівняти, -няю, -єш, гл. 1) Дѣлать ровнымъ, гладкимъ, равнять, выравнивать. Він мені дарує силу і рівня мою дорогу. К. Псал. 40. Богу правий путь рівняйте. К. Псал. 149. 2) Сравнивать, приравнивать. Рівня ягня проти коня. Ном. № 7931. З панським свого язика не рівняй, бо як довгий, то притнуть, а як короткий, то витягнуть. Ном. № 1203.
Самостайно, самостійно, нар. Самостоятельно. Морд. Пл. 42.
Туж нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Упокоюватися, -коююся, -єшся, сов. в. упокоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось. Мир. ХРВ. 349.