Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесур, -ра, м. = бусурман. Тривай, бесуре! я тебе відучу до чужих дівок залицятися. О. 1861. XI. Кух. 16.
Білявий, -а, -е. Бѣлокурый, блондинъ. Рудч. ЧП. 214. Чорнявую з душі люблю, з білявою женихаюся. Н. п., Ум. білявенький. Своїм личком та білявеньким все підманює. КС. 1883. І. 217.
Вайло 1 меж. Увы! горе! Желех.
Витоплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. витопитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Грин. ІІІ. 357. Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.
Каменистий, -а, -е. Каменистый. Инше ж (зерно) упало на каменистому. Єв. Мр. IV. 5.
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Оранка, -ки, ж. 1) Паханіе. А що вже в полі на оранці, так дідові старими ногами за наймитом і не поспішитись. Г. Барв. 194. 2) Время паханія. Подольск. г.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Мнж. 188. Охиза поїхала. Ном. № 628. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози. Мир. ХРВ. 125.
Попідмивати, -ва́ю, -єш, гл. Подмыть (во множествѣ). Ти ж візьми води в відро та попідмивай корови, а тоді й доїтимеш. Харьк. у.
Порідшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться рѣже, порѣдѣть. Порідшав, дуже порідшав ліс. Богод. у.