Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безробітній, -я, -є. Нерабочій (о времени). Безробітній час. Левиц. І. 286.
Гребови́ця, -ці, ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Кепкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Смѣяться надъ кѣмъ, насмѣхаться. Кепкують з його, як із блазня, та тілько за боки беруться. К. ЧР. 139. Ой косить хазяїн зелену діброву, аж піт з його лиця ллється, а чумак під возом сидить в холодочку та з хазяїна кепкує, сміється. Грин. III. 569. 2) Пренебрегать. Въ такомъ значеніи слово это находится въ одной пословицѣ, по всѣмъ признакамъ фальсифицированной, появившейся сперва въ «Ужинку» М. Г(атцука), а затѣмъ перепечатанной Номисомъ: Пани правдою кепкують, про теж у світі панують. Гатц. 345.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло. Мкр. Г. 18.
Маму́ся, -сі, ж. Ум. отъ мама.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Підстоженє, -ня, с. = підстіжжя. Kolb. I. 63.
Попідкупляти, -ля́ю, -єш, гл. Подкупить (многихъ).
Пропалий, -а, -е. Пропавшій.