Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бренькання, -ня, с. = бринькання. Левиц. І. 267.
Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Зві́дниця, -ці, ж. Обманщица.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Мнюх, -ха, м. Рыба Lota vulgaris. Шух. І. 24.
Недосвідомий, -а, -е. Неузнанный по опыту, неузнанный въ точности. Усе недодумане і недосвідоме з неї (Шевченкової пісні) посчезло; зосталось тілько саме сяєво. К. ХП. 130.
Ненаїсть, -ти, ж. Ненасытность. Камен. у.
Отіпати, -паю, -єш, гл. Очистить отъ кострики (коноплю). Гол. Од. 35.  
Простень, -ні, ж. Нитка на веретенѣ. Шух. І. 148. Вх. Зн. 55.
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ. Черк. у.