Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлазити, -жу, -зиш, сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Набрита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Нахвататься, набраться. Набритавсь довгів. Мнж. 186.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Одзьобати Cм. одзьобувати.
Окривджати, -джа́ю, -єш, сов. в. окривдити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? Н. Вол. у.
Подопихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Добраться, дойти (о многихъ).
Сокорити, -рю́, -ри́ш, гл. = сокотіти. Мнж. 192. Сокоче курочка на криті, сокорить. К. Дз. 155.
Спадок, -дку, м. Наслѣдство. Г. Барв. 364. К. ХП. 86. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Ном. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. МВ. (О. 1862. І. 48). Иногда только во мн. ч. Мнж. 192.
Турбук, -ка, м. = тербук. Браун. 14.
Шкінька, -ки, ж. Лошаденка, кляченка. Отакою шкінькою попереду їздив, а тепер! Лебед. у.