Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Грі́зно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. І. 205.
Де́мки, -мок, ж. мн. Боковыя стѣнки дивана.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі? Шевч. 383.
Наглуми́тися Cм. наглумлятися.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Певнота, -ти, ж. = певність.
Роскуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Распробовать.
Улякатися, -каюся, -єшся, сов. в. улякнутися, -нуся, -нешся, гл. Пугаться, испугаться. Та тоді й улякнувся: Боже мій, шо я наробив! Грин. ІІІ. 587. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. А ти, дівча, не влякайся.... Гол. І. 235.