Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Анн. 380, ЗЮЗО. І. 141. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Н. п. Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Мет. 43. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. МУЕ. ІІІ. 94. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Мал. л. сб. 288. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. Мет. 288. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. Лв. 100. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. ЗЮЗО. I. 141. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Мет. 8. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику! Н. п.
Буркати, -каю, -єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
Красота, -ти, ж. = краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч.
Крилаш, -ша, м. Помощникъ рыболовнаго атамана. Левиц. І. Браун. 9.
Проробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.
Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Стор. МПр. 125. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. Лис. III. № 10. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63.
П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника. Васильк. у.
Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна. Котл.
Сушко, -ка, м. Небольшое засохшее дерево. Вх. Лем. 472.
Убожчати, -чаю, -єш, убожшати, -шаю, -єш, гл. Становиться бѣднѣе. Шейк.