Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глевтякуватий, -а, -е. 1) О хлѣбѣ = глевкий. 2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Засвої́ти Cм. засвоювати.
Инний, -а, -е. = инший. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837.
Ме́дяни́й, -а, -е. Медовый. В нас ріки медянії, в нас верби грушки родять. Чуб. V. 335.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Палати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Пылать. Круг неї полум'я палало. Котл. Ен. І. 38. Восковая свічка цілу ніч палала. Грин. III. 690. Лютим огнем, яростію палають без міри. Чуб. V. 448. 2) Пылать, страстно рваться. Він палає продати воли, а тут купця нема. Волч. у. 3) Очищать ошелушенное зерно (проса, ячменя, гречи) отъ шелухи или зерна подсолнечника отъ пустыхъ и пр. встряхивая ихъ особымъ образомъ въ корытцѣ, отчего легкія части отдѣляются въ верхній слой и отлетаютъ. Черниг. у. Cм. опалати.
Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий. Волч. у.
Поманливий, -а, -е. Заманчивый. Була десь у тісній земній неволі, та се визволилася, і Знов ійметься їй на життя веселе й любе, і забігає вона вже думками поманливими. МВ. ІІ. 134.
Постеля, -лі, ж. 1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу. Шевч. 379. 2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Чуб. V. 850. Ум. посте́лечка. Мет. 81.
Хихи меж., выражающее смѣхъ, хихи! Я з хлопцями хихи, хихи! Н. п. Ой ти старий: кахи, кахи! я молода хихи, хихи! Маркев. 45.