Допріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допрі́ти, -прію, -єш, гл. Свариваться, свариться вполнѣ. Каша пріла, не допріла.
Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Ум. збі́йничок, збійниченько.
Кайданник, -ка, м. Закованный въ кандалы.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила , щоб ти луні нагнав. ( . Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь.
Наступник, -ка, м. Преемникъ.
Пинхва, -ви, ж. Грубая шалость: сворачиваютъ бумажную трубку, вкладываютъ туда кусочекъ ваты, зажигаютъ и вдуваютъ этой трубкой дымъ въ носъ спящаго. пинхви дати. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Cм. тимфа.
Пробігати, -га́ю, -єш, сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка.
2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить.
Русокосий, -а, -е. Съ русой косой. Любе дівча русокосе.
Чарівниця, -ці, ж. Волшебница, колдунья, очаровательница. Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ум. чарівни́чка, чарівниченька. Дівчинонько-чарівничко, сподобалось мені твоє личко. Ти, дівчино-чарівниченько, очарувала-сь моє личенько.