Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Відділити, -ся. Cм. відділяти, -ся.
Забіли́ти, -ся. Cм. забілювати, -ся.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. Н. Вол. у. 2) Помочь себѣ.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Коштовно нар. 1) Цѣнно, дорого. 2) Драгоцѣнно.
Підступний, -а́, -е́ Коварный. Гидке, як зрада підступна лукава. К. ХП. 53.
Роскурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Сокира, -ри, ж. 1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. сокирка, соки́рочка.
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.