Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. АД. І. 186. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Ib. 190. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило. Шевч. 255.
Волочіння, -ня, с. 1) Боронованіе послѣ посѣва. 2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ.
Довгоши́й, -шия, м. Съ длинной шеей.
Зашпунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закупорить, заткнуть.
Кари, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари. Котл. Ен.
Набри́зкати Cм. набризкувати.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Тупцювання, -ня, с. 1) Топаніе, отупаніе. 2)коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
Укосом нар. Косо. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. І. 314.
Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.