Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відчинятися, -няюся, -єшся, сов. в. відчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Отворяться, отвориться. Стукайте, то й одчиниться вам. Єв. Л. XI. 9. Замкова брама не відчинилася сіромам і голоті. Стор. МПр. 73. Забувсь, відкіля і двері відчиняються. Ном. № 11812. Побачив небеса, що відчинялись. Єв. Мр. І. 10.
Добротли́во нар. Добродушно, благодушно.
За́ку́ска, -ки, ж. Закуска. Стор. МПр. 74. Спасибі за закуску, що ззів курку й гуску. Ном. № 12073. Ум. за́кусочка.
Перегризтися, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Погрызть другъ друга. 2) Перессориться между собой. Вони — саме тоді за ляхівку перегризлись. К. ЦН. 222.
Поклякнути, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Сержина, -ни, ж. = жоржина. Мил. 168.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.