Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Нежит, -та, м. = нежид.
Обрікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обректи́, -речу, -че́ш, гл. Обѣщать, пообѣщать. На заручинах... обрікають молодятам подарунки. О. 1862. IV. 7.
Підплигнути Cм. підплигувати.
Прослідити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Прослѣдить, пойти слѣдомъ. За нею ходив ґречний молодець, слідив — прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315. 2) Сдѣлать, оставить слѣдъ. Коло хати слідочок, — ой хто його прослідив? То хлопчина молоденький до дівчини приходив, черевички приносив. Мил. 110.
Решетина, -ни, ж. = решето. Малий коровай сплели, в ситині, в решетині, що не стане всій родині. Рк. Макс.  
Розбришкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскапризничаться, разважничаться, расхвастаться.
Спохилий, -а, -е. Покатый, наклонный.
Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться. К. Іов. 95.
Чагарник, -ку, м. = чагарь. Кругом його (каміння) ріс густий чагарник. Стор. МПр. 42.  
Чотирнадцятий, -а, -е. Четырнадцатый.