Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Володати, -даю, -єш, гл. Владѣть. Схватило мою невістку так, що не володає а ні руками, а ні ногами. Харьк. Так наморився, що й руками не володаю. Конст. у. А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять, руки володають. Г. Барв. 415.
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається. Грин. І. 192.
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Міша́тися, -шаюся, -єшся, гл. 1) Мѣтаться, смѣшиваться, путаться. Ох, і в голові мені мішається. МВ. (О. 1862. І. 90).
Оскорбляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскорби́ти, -блю, -биш, гл. Обижать, обидѣть, причинить несправедливость. Вх. Зн. 45. Семен був парубок годний... було й малу дитину не оскорбить. Федьк.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Утаїти, -ся. Cм. утаювати, -ся.
Хазяїнуватий, -а, -е. = хазяїновитий. Він був собі убогий, та хазяїнуватий. Г. Барв. 172.