Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божеволіти, -лію, -єш, гл. Сходить съ ума. Єв. І. X. 20.
Виснути, -сну, -неш, гл. 1) Виснуть. 2) О человѣкѣ: торчать. Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу. Рк. Левиц.
Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Мнж. 22. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 66. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати: Мет. 452.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
Заста́ти Cм. заставати.
Зуноватися, -нуюся, -єшся, гл. Надоѣсть, опротивѣть. Вх. Лем. 421.
Набахту́рити, -рю, -риш, гл. Набить вздоромъ, пустяками (голову). Набахтурив йому голову.
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.  
Посестратися, -раюся, -єшся, гл. Сдѣлаться названными сестрами. Драг. 301. Вони собі посестрались. Черк. у.