Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дошква́рити Cм. дошкварювати.
Запалені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть (отъ смущенія, стыда — о человѣкѣ). Желех.
Миротво́рець, -рця, ж. Миротворецъ, примиритель. Блаженні миротворці, бо такі синами Божими зватимуться. Єв. Мт. V. 9.
Мирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 435.
Окладка, -ки, ж. = окладина. О. 1861. XI. 110.
Переколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Окончить колядовать.
Питки II, -ток, ж. мн. Выпивка, пьянство. Ти все в пишках та все в гульках, а об смерти нема думки. Грин. III. 143.
Поробляти, -ля́ю, -єш, гл. Подѣлывать. А що поробляєте, куме? Черк. у.
Спідручний, -а, -е. О волѣ, запряженномъ въ плугъ: тотъ, который идетъ со стороны погонича.
Шарахнути, -хну, -неш, гл. 1) Броситься, метнуться. Кінь як шарахне у бік! МВ. ІІІ. 47. Народ так і шарахнув з манастиря. ЗОЮР. І. 297. Діти.... налагодились шарахнути за двері. Мир. ХРВ. 186. 2) Ударить, выстрѣлить. Мій братік лучче стріляє: як шарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.