Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. Cм. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах.
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. и І казав, не їдь туди, там великі забіги. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться.
Затала́патися, -паюся, -єшся, гл. Зашлепаться въ грязи, забрызгаться грязью. Глянь, як заталапалась, і тварі не знать.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Пряжу оснують на снівницю.
Шкаляруща, -щі, ж. = шкаралуща. На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок.