Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Залю́днення, -ня, с. Заселенность.
Захвоста́ти, -та́ю, -єш, гл. Заострить (о клиньяхъ). Треба захвостати тини, щоб бува злодій не переліз. Брацл. у.
Змикатися, -каюся, -єшся, сов. в. зімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сводить, свести судорогой. Як підняв руку, так вона і зомкнулась, так і заклякла. Эварн. Запор. І. 14.
Надво́рі нар. Внѣ дома, подъ открытымъ небомъ, на дворѣ. Хиба тільки світу, що у вікні? Єсть іще й на дворі. Ном. № 5529. Мати твоя та брати твої стоять на дворі. Єв. Л. VIII. 20.
Нехрист, -та, м. Нехристь, не христіанинъ. Із своїм хоробрим гетьманом Серпягою Йваном тяжко нехриста розбивати. Макс. (1849). 30.
Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Покумання, -ня, с. Вступленіе въ отношенія кумовьевъ. Покумання... з Галею. Мир. ХРВ. 353.
Поначісувати, -сую, -єш, гл. Начесать (во множествѣ).
Похарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покормиться; постоловаться нѣкоторое время. Дали їй лиш тілько на дорогу, щоб вона мала похарчитися. Чуб. II. 67.
Тикання, -ня, с. 1) Втыканіе, тыканіе. 2) Разговоръ на «ты».