Дожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Москалів, -ле́ва, -ве 1) Принадлежащій великороссу.
2) Принадлежащій солдату.
Переждати Cм. пережидати.
Помокнути, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Послідній, -я, -є. 1) Послѣдній. Дозволь мені хоч умиться на послідній дорозі.
2) Худшій, плохой. Хиба ж таки я послідніший од усіх. Ні сами послідня дівка в нашому селі так би не зробила.
Рисувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Рисовать, чертить. Мальовали, рисували чорні брови мої.
2) Обходить? Другого дня, як ішла на поле, то вже рисувала через дві різи.
Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл.
1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне.
2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Врече тебе й косу твою. Той нашу бджолу урече. Щоб не врекли вражі люде моєї краси.
Хиза, -зи, ж. = охиза.
Цвіточок, -чка, м. Ум. отъ цвіто́к.