Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багамел, -лу, м. Шутливое названіе палки, посоха. Мнж. 175.
Бахурча, -ча́ти, с. = бахур 2, 3.
Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314. 2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.
Деря́ба, -би, м. пт. Соя, Corvus glandarius. Ум. Деря́бонька.
Жабини, -бин, ж. мн. = жаберина. Вх. Лем. 413.
Зби́тниця, -ці, ж. ? Збитниця б тебе побила! Грин. II. 166.
Зжина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зжати, зіжну, -неш, гл. Сжинать, сжать. Зжав менший брат свою пшеницю. Стор. І. 22. Наш Господар рано встав, зо всіх полів жито зжав. Грин. III. 671.
Каштановий, -а, -е. Каштановый.
Козубня, -ні́, ж. = козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ном. № 9281. Ум. козубенька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Н. п. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки. Котл. Ен. IV. 58.
Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Ном. № 1993. Перша жінка в мене була добра людина. ЗОЮР. І. 9. Якась людина. Шевч. 340. Не годиться потягаться на людину. Чуб. І. 88. З його вийде людина. Миргор. у. Ум. людинка.