Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Н. п. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56. 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц. 8) боками робити. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.
Валочок, -чка, м. Ум. отъ валок.
Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю. Ном., стр. 303.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Підрубити, -блю́, -биш, гл. Подрубить, сдѣлать рубецъ. Вона шила, не дошила, тілько підрубила. Чуб. III. 175.
Світлач, -ча, м. Свѣтецъ для вкладынанія лучины. Подольск. г.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.