Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доко́ли нар. = доки. Доколи, Господи, забудеш мене в напасті до кінця. К. Псал. 26.
Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой. Аф.
Копний, -а, -е. = коповий.
Ли́тра, -ри, ж. Фунтъ. Марія ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу. Єв. І. XII. 3.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Паркановий, -а, -е. Относящійся къ забору, заборный.
Порозчісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Расчесаться (о многихъ). Дівчата порозчісувалися, позапліталися. Кіевск. у.
Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Угор. Шух. I. 112. Сопухи від сіна душать мене. Ананьев. у. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили. Ананьев. у.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Умивати, -ваю, -єш, сов. в. умити, умию, -єш, гл. 1) Умывать, умыть. Умивай же біле личко дрібними сльозами. Шевч. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. Гол. Ввійшла в хату, Катерина їй ноги умила. Шевч. 114. вмивати руки від чо́го. Отказываться отъ чего. Теперка вмивають руки від поля, а потому буде казати, що поля нема. Камен. у. 2) Сносить, снести водой. як вода вмила (що, кого). Исчезъ безъ слѣда. Рудч. Ск. І. 81.