Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глибка, -ки, ж. Подвалъ, подземелье. К. Досв. 106. Вкиньте в глибку сього бунтовника. К. ЧР. 346.
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. Шух. І. 182. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. Харьк. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Капаний, -а, -е. Вышитый, испещренный вышивками въ видѣ розеты. Гол. Од. 74. Як ідете, хлопці, в танець, — повмивайте пальці, та щоби сте не зваляли капані рукавці. Гол. ІІ. 397.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Побільшити, -шу́, -ши́ш, гл. Увеличить.
Пожахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Часом Галя пожахнеться. МВ. ІІІ. 68.
Пригребиця, -ці, ж. 1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ. 2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ. Вас. 180. 3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой. Вас. 146.
Хазяйнувати, -ную, -єш, гл. = хазяїнувати. Мет. 458. Чомусь мої воли не пасуться, да не хочуть води пити; лучче було б хазяйнувати, ніж по дорогах ходити. Н. п.
Харапутно нар. Опрятно, чистоплотно. Желех.
Цураха, (-хи?), цурачка (-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Ном. № 8358. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха». Вх. Зн. 78.