Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурмій, -мія, м. = бурмак. Вх. Зн. 4.
Горо́хв'янка, -ки, ж. = Горохвина. ЕЗ. V. 177.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Ном. № 8732. Розмова моя люба та мила. Ном. № 12934. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Ном. № 11802. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. Єв. Мр. І. 11. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ном. № 8748. Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. МВ. І. 12. Там така любісінька дитина. Полт.
Охаючувати, -чую, -єш, сов. в. охаючити, -чу, -чиш, гл. = обханючувати, обханючити.
Пороздряпувати, -пую, -єш, гл. Разцарапать (во множествѣ).
Розважити, -ся. Cм. розважати, -ся и розважувати, -ся.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Середохресний, -а, -е. Крестопоклонный. Ном. № 423. ХС. І. 75. Середохресний понеділок, тиждень.
Увірванець, -нця, м. = увірва. Вх. Зн. 73.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ. Браун. 11.