Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Вивалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вивалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Вываливаться, вывалиться. Не міг би ти так ізробить, щоб оця стіна вивалилась, то ми б укупі жили. Рудч. Ск. II. 88. 2) Высовываться, высунуться. Язик вивалився з рота.
Вилупок, -пка, м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки.
Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти. Чуб. V. 692.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється. Харьк. у.
Отрунок, -нку, м. Желудокъ. Харьк.
Переглежувати, -жую, -єш, гл. = переглядати.
Підкидач, -ча, м. Подбрасыватель.
Сваріння, -ня, с. = свар. Ум. сваріннячко. А я батенька не боюся, ні сваріннячка його. МУЕ. III. 139.
Тройзілля, -ля, с. = троєзілля. А взяв козак тройзілля копати, взяла над ним зозуля кувати. Гол. Ум. тройзіллячко.