Вируговувати, -вую, -єш, сов. в. виругувати, -гую, -єш, гл. Изгонять, изгнать кого изъ его владѣній.
Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы).
На́видітися, -джуся, -дишся, гл. Любить другъ друга. Нені наші дуже обі навиділися.
Обгуркати, -каю, -єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный.
Перепитуватися, -туюся, -єшся, гл. Спрашивать другъ друга. Стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
Полковницький, -а, -е. Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником.
Прителепкуватий, -а, -е. Придурковатый, глуповатый. Чи ти ж мене не пізнав, прителепкуватий?
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових.
Чужатися, -жаюся, -єшся, гл. Чуждаться. Свойого доправляйся, роду не чужайся.