Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гачурик, -рка, м. Ум. отъ гачур.
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кислиця, -ці, ж. 1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье. Ном. № 4068. 2) яблоня дичка. 3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. кисличка.
Лакеювати, -юю, -єш, гл. Служить лакеемъ.
Помуркотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Рафка, -ки, ж. Круглая, выточенная изъ дерева посуда для масла, сыру. Вх. Зн. 58.
Роспитування, -ня, с. Разспрашиваніе, разспросы. Вибігла його мила на роспитування, обняла миленького та й поцілувала. Чуб. V. 673.
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507.
Чемера, -ри, ж. = чамара. Желех. На чемері собольовій золоті шнурки. Млак. 65.