Вивертень, -тня, м.
1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое.
2) Вѣтроломъ, валежникъ.
3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ.
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1.
Замогори́чити, -чу, -чи́ш, гл. У гостить магарычемъ, напоить пьянымъ при сдѣлкѣ.
Засіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засі́кти, -чу́, -че́ш, гл. Засѣкать, ранить (о ногѣ лошади). Кінь засіка ногу.
Огидливість, -вости, ж. = огидність. Дмитренко з огидливостю глянув на останніх масних.
Ошимок, -мка, м. Кусокъ хлѣба. Наламала ошимків.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Протурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Пробезпокоиться.
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Земля — сипець, суха. Там кучугури, самий пісок сипець. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.