Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсікати, -каю, -єш, сов. в. відсікти, -січу, -чеш, гл. Отсѣкать, отсѣчь. Ангел махнув та й відсік праве крило Сатанаілу. Чуб. І. 35.
Гашурка, -ки, ж. Ящерица. Вх. Лем. 402. Cм. ящірка.
Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Зігна́ти Cм. зганяти.
Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх. Г. Барв.
Миґла́ш, -ша, м. Сортировщикъ срубленнаго дерева, складывающій его въ миґли. Ті що миґлюють дерево, називаються миґлаші. Шух. І. 180.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Кобел. у. Облиш уже, не займай його. Конст. у. Мене облишила любая дівчина. Чуб. V. 107.
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Рахатися, -хаюся, -єшся, гл. Трогаться. Постій, не рахайсь з місця. Уман. у.