Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти.
Бурсачина, -ни, м. = бурсак.
Ведмедюк, -ка, м.
1) = ведмедчук.
2) = ведмедик 2.
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Підчулити Cм. підчулювати.
Привичити Cм. привичати.
Сала, -ли, ж. Небольшой плотъ изъ сноповъ, употреблявшійся козаками при переправѣ черезъ рѣку: на него складывали оружіе и одежду и привязывали его къ хвосту лошади.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла.