Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Голій, -лія, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Деспоти́чний, -а, -е. Деспотическій. Натура.... груба, дика й дуже деспотична. Левиц. Пов. 7.
Діря́вий, -а, -е. = Діра́вий. Пазуха була дірява. Грин. ІІІ. 655. Рудч. Ск. І. 153.
Заски́глити, -глю, -лиш, гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Стор. МПр. 112. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.
Кажанек, -нка, м. 1) Ум. отъ кажан. Замиготіли кажанки, наче хто перекидав грудками. Левиц. І. 109. 2) Мѣховая или кожаная куртка. Сим. 1
Опеньок, -нька, м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Грин. І. 181. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица. Ном. № 5536.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ. Шух. І. 277.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м. 1) Монета въ 1/2 крейцера. Угор. 2) мн. Деньги. Гол. IV. 443. Вх. Лем. 450. Ум. пінязок, пінязьок.
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.