Багатолистий, -а, -е. Густолиственный. Тропічнії ліси з багатолистими деревами.
Голодранець, -нця, м. Оборванецъ. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Вообще бѣднякъ.
Де́в'ятеро чис. Девять душъ, штукъ. Дев'ятеро скоту з кошари на вибір займала. Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. Ум. Дев'яті́рко.
Зака́чувати, -чую, -єш, сов. в. закача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) = закасувати, закасати. 2) — глину. У горшечниковъ: смоченную водой глину смѣшивать такъ, чтобы обратить ее въ тѣстообразную массу.
Запсува́ти, -сую́, -єш, гл. = зопсувати. Старий віл ніколи борозни не запсує.
Марми́за, -зи, ж. Презрительно о лицѣ: морда, рожа. Одпас уже товсту мармизу!
Ма́ха, -хи, ж. Бревно, вставленное въ валъ вѣтряной мельницы, къ которому придѣлываются крылья.
Перестерегти Cм. перестерігати.
Свататися, -таюся, -єшся, гл. 1) Свататься. Тільки що задумаєш свататись, то й станеш зараз брехати: без брехні пі жоден чоловік не сватався. Въ нижеслѣдующемъ значеніи съ измѣненнымъ удар.: свататися: 2) Дѣлаться по отношенію другъ къ другу сватами въ значеніи сват 1 и 2. Cм. еще свахатися.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл.
1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали.
2) Скресть. Стружать глину. дорожки стругать. Чистить дорожки. моркву стругати. Cм. морква.
3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже.
4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба.