Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Захвилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Заволноваться.
Надго́нити, -ню, -ниш, сов. в. надігна́ти, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать къ чему. Погнав він уже козу і тільки надігнав на дорогу... Рудч. Ск. І. 44. 2) Гнаться, погнаться, догонять, догнать. За мной турки надігнали, пана мого з мене (коня) зняли. Гол. І. 98.
Підлесливий, -а, -е. Льстивый. Левиц. Пов. 309.
Пригрудча, -чати, с. Грудной ребенокъ. Пирят. у.
Прикладок, -дка, м. Небольшая копна хлѣба. Анан. у. Кладь соломы. Мнж. 190.
Сідляр, -ра, м. Сѣдѣльщикъ. Гол. IV. 185.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.
Хлопський, -а, -е. Простой, мужичій. Груба хлопська тварж. Стор. МПр. 79.
Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.
Швиргома нар. Швырнувши. Возів (сіна) дванадцять таких увезе, шо тільки достанеш швиргома докинуть. Ном. № 13883.