Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Войдувати, -дую, -єш, гл. Буянить, буйствовать, дебоширить. Він буде у нас у пеклі войдувати. Мл. л. сб.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Досуши́ти, -ся. Cм. досушувати, -ся.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Гліб. Дмись — не дмись, волом не будеш. Ном. № 2506. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Грин. ІІІ. 186. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Радом. у. Дметься, як шкура на огні. Ном. № 13533.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Либа́к, -ка, м. Работникъ, собирающій нефть съ поверхности воды. Желех.
Неписьменність, -ности. неграмотность
Обцірклювати, -люю, -єш, гл. Обвести кругъ.
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком. Рудч. Ск. II. 98.