Безсилок, -лка, м. Безсильный человѣкъ. Тепер люде маленькі й безсилки. Безсилок і потужний слухав.
Іматися, іма́юся, -єшся, сов. в. іми́тися, іму́ся, іме́шся, гл.
1) Ловиться; держаться; браться. Імайся, рибко, велика й маленька. Мокрого поліна вогонь не йметься. Хотіли го спалити, але огень не ймавсі тіла. Куля го ся не імат.
2) То-же, что и займатися, заня́тися, — загораться, загорѣться. Тот му верг у полу вогня три рази, тот відтам пустився іти, вітер як подув, імилося на нім шматя, сірак і не доніс домів, згорів.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Побіль, -лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю.
Припощувати, -щую, -єш, сов. в. припости́ти, -пощу, -стиш, гл. Налагать, наложить постъ, изнурять, изнурить постомъ. Ой як би я знав, ой як би я відав своїй жизні край, то я б свою душу грішну постами припостив.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.).
Товариський, -а, -е. 1) Товарищескій.
2) Общественный, принадлежащій обществу.
3) Любящій общество. Товариський чоловік.
Тябрити, -брю, -бриш, гл. = тябричити.
Хитромовний, -а, -е. Витійскій. Шкода слави твоєї, вродливая, краска країно! Шкода твого Парфенона, шкода театрів твоїх, шкода Солонових прав, хитромовних річей Демосфена.
Щимки, -ків, м. мн. Тиски. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то не здумаєш.