Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борозка, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Ди́мно нар. Дымно. Не топила, не курила, — по сінечках димно. Мет. 16.
За́ти́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно. Ном. № 9890.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Поскладатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Сложиться (во множествѣ). 2) Уложиться (о многихъ).
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный. 2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. Чуб. II. 209.
Розжеврітися, -ріюся, -єшся, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.
Чвакати, -каю, -єш, гл. Чавкать. Чвакають, як свині. Полт.
Шубочка, -ки, ж. Ум. отъ шуба.