Грошови́тий, -а, -е. Зажиточный. Деякі між ними й дуже багаті і грошовиті. Черевань був тяжко грошовитий.
Заковерзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Закапризничать.
Курзю-Верзю. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Курзю-верзю! Горох молочу!
Ладити, -джу, -диш, гл. = лагодити 1 и 2.
1) На вдовина сина шибеницю ладять. Неня з кухарками ладять страву.
2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти?
Обродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. Да як вона обродилася, то найшлось троє діток — хлопці.
Підхоплювати, -люю, -єш, сов. в. підхопити, -плю, -пиш, гл. Подхватывать, подхватить. І вихор їх серед ночі підхопить.
Почестка, -ки, ж.
1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини.
2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку.
Розмовитися, -влюся, -вишся, гл. Поговорить, переговорить. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав.
Чужосільський, -а, -е. Принадлежащій другому селу, изъ другого села. Чужосільські левади.