Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братчик, -ка, м. 1) Братъ. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Федьк. І. 13. Було там багато нашого братчика. 2) Членъ братства (церковнаго и пр.) Чуб. ІІІ. 28. О. 1861. XI. Св. 68. О. 1862, IX. 47. 3) Членъ січі. Понаходило таки чимало братчиків-січовиків. Стор. МПр. 60. 4) Мн. Раст. Melampyrum nemorosum. Вх. Пч. II. 33. Cм. братік, братко, брат. 5) братчик і сестричка. Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
Восковий, -а, -е. Восковой. Не поможе, милий Боже, восковая свічка. Ном. № 5671.
Гидити 1, -джу, -диш, гл. = гидувати. Камен. у.
Запали́хвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Зозуленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ кукушки. Ум. зозуленя́тко. Птахи між своїми,.. годують тих зозуленяток. О. 1862. IX. 107.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Поперенюхувати, -хую, -єш, гл. Перенюхать (во множествѣ).
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти. Ном.
Шевлія, -лії, ж. = шавлія. Вх. Пч. II. 36. Ум. шевлієнька, шевлієчка. Шевлієньку сажу. Чуб. V. 826.