Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. засі́ятися, -сі́юся, -єшся, гл. 1) Засѣваться, засѣяться. Узяло тоді хлоп'я жменю жита та й посіяло навхрест, от усе поле й засіялось житом. Грин. І. 72. 2) О волосахъ: пробиваться, пробиться. Ще молоденький: борідка тілько стала засіватись. Екат. у. Не піду ж я за старого, — бородою коле; но я піду за такого, що вус засіявся. Грин. III. 195.
Клишаво нар. Косолапо. Клишаво йде. Н. Вол. у.
Корж, -жа, м. Родъ лепешки. Чуб. VII. 445. Я б спекла собі коржа. Рудч. Ск. І. 123. Ум. коржик. Коржик мені спечи. Рудч. Ск. І. 168.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Поярмачити, -чу, -чиш, гл. = поярмаркувати. Вх. Уг. 262.
Пташа, -шати, с. Птенецъ. Пташа сторожке. Г. Барв. 358. Кладуть вони пташат своїх безпечно. К. Псал. 195. Ум. пташатко.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ. Гайс. у.
Цигарковий, -а, -е. Папиросный. Цигарковий папер. Полт.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.