Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Дова́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. довари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Довариваться, довариться. Довариться сироті в животі. Ном. № 10706.
Каптурник, -ка, м. Монахъ, какъ носящій капюшонъ. К. МБ. II. 134.
Катуша, -ші, ж. Мученіе, пытка. У п'ятницю порубали, в суботу завили, а в неділю до Драгіри в катушу трутили. Гол.
Колишній, -я, -є. Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Шевч. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. О. 1862. І. 61. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. Шевч. чорт-зна-коли́шній. Очень давній. Борщ оскомистий, чорт-зна-колишній. ЗОЮР. І. 217.
Протистися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Мнж. 190. Трудно було протиснутись, так було багато народа. Левиц. Пов. 24.
Сапуга, -ги, ж. = пужално. Вх. Зн. 62.
Суперечити, -чу, -чиш, гл. Спорить, противорѣчить, возражать. А що се ви, суперечити схотіли? МВ. (О. 1862. І. 103).
Тот, тота, тоте, тото́, мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Камен. у. Крутиться тота фицька. Шейк. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6. Вона тото почула. Грин. III. 346.
Хапати, -паю, -єш, гл. 1) Хватать, схватывать. Стали близько к бережку припливати і рученьками за білий камінь хапати. Лукаш. 62. Так хапає, як собака рве. Ном. № 4835. 2) Воровать, красть. На вовка тільки поговір, а овечок Трохим хапає. Гліб. 3) Брать взятки. Та й здорово він хабарі хапає. 4) Ѣсть съ жадностью. Хазяїн їсть тіки так, показує ложку.... а циган таки добре хапав, бо вимерхався не снідавши й нічого. Грип. І. 121. 5) Хватать, быть достаточнымъ. На чужій землі хата і сніп на чужій землі; зажнем стільки, що й не хапає. Г. Барв. 502.