Бревкало, -ла, с. Обжора.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома.
Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема.
Крутіж, -жа, м. Водоворотъ, омутъ. І як у той крутіж упав у ті прокляті чорні очі.
Малова́жність, -ности, ж. Незначительность.
Отеса, -си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Город Буша зовсім з людьми пропав. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний.
Протарабанити, -ню, -ниш, гл.
1) Протащить.
2) Пробарабанить.
Споминка, -ки, ж. Воспоминаніе. Споминка про всесвітній потоп. І радісний випадок принесе важку споминку.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться.