Блекіт, -коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. б) Conium maculatum.
Вельми нар. Очень, весьма. Дорогий ишь до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ішов козак на линію і вельми надувся. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми. Я маю вельми дорогий крам. Вельми добре.
Відвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відвітити, -чу, -тиш, гл.
1) Отвѣчать, отвѣтить. Вовк... питає його: «Чого ти тут ходиш?» — Сірко одвіча.
2) Отвѣчать, нести на себѣ отвѣтственность, отвѣтить. Смійся, смійся, а за смішки плачем одвітиш. Гуляй, душа, у роскоші, — відвічаю. Він одвічає, а той остається у боці.
Мокру́ха, -хи, ж. Водка.
Негайний, -а, -е. Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).
Порозстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разстричься (о многихъ).
Сіпатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сіпнутися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Дергаться, дернуться. Зачепив вірьовку ногою, вона сіпнулася та й од'язалась.
2) Подергиваться, подернуться. Сіпається в його мишка на виду.
3) Рваться, рвануться. Аж грушу вивертає, з коріння (чорт), так сіпається. Рудч. II. 24.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки.
2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи.