Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верстати, -таю, -єш, гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. К. Псал. 237. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу. К. Іов. 41.
Виплатити, -ся. Cм. виплачувати, -ся.
Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав. Мнж. 131.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Єв. Л. XXI. 36. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Пиворобниця, -ці, ж. Пивоваренный заводъ. Ой загули да чмелі в горі, пивовари в пиворобниці. Рк. Макс.
Подарря, -ря́, с. Подарки. Дають мені подарря жита по коробці. Харьк. у.
Позашильовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать шалевками во многихъ мѣстахъ.
Синило, -ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. Г. Барв. 325. реме́ство синило. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося. ЗОЮР. І. 219.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку. Черниг. у.