Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій.
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Ном. № 8781. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Чуб. V. 99. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Ном. № 4674. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє. Ном. № 14053.
Заси́лити Cм. засилювати.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.
Поярмачити, -чу, -чиш, гл. = поярмаркувати. Вх. Уг. 262.
Рокитовий, -а, -е. Ракитный. Чуб. V. 358.
Спин, -ну, м. Остановка, удержъ. Cм. упин. А пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Ум. спинок. Нема спинку вдовиному синку. Чуб. V. 275.
Черець, -рцю, м. = червець 2 — 4. МУЕ. I. 175. Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю. Чуб. V. 675. Ум. черчик.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту. Н. Вол. у.