Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Вудвуд, -да, м. = одуд.
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Зарясні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Густо покрыться плодами, листьями. 2) Переносно: запестрѣть красивыми одеждами. Пожакуймо заставщину козацьку, — нехай круг нас голота зарясніє. К. ЦН. 223.
Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Грин. III. 232. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. А на ваші очі оскома. Лебед. у.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Пантофель, -фля, м. = пантохвель. Чуб. І. 235.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Тринпуль, -ля, м. Палка, на которой вѣшаютъ для снятія шкуры убитую овцу: посрединѣ она висить на веревкѣ, а концы ея продѣты въ прорѣзы заднихъ ногъ овцы. О. 1862. V. Кух. 39.