Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Заздоро́вний, -а, -е. Заздравный, за здравіе. Молитви заздоровні.
Заляскоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно захлопать, защелкать. 2) Быстро заговорить; чаще: закричать рѣзкимъ голосомъ. Як заверещить, заляскотить на мене. Г. Барв. 300.
Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 180.
Ластівчики, -ків, м. мн. Раст. Geranium columbinum. Вх. Пч. І. 10.
Парило, -ла, с. раст. Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110.
Перестрітник, -ка, м. Раст. Atriplex latifolia. Лв. 97.
Роспукнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) = роспукатися 1. Прийде мі ся роспукнути, хлопче за тобою. Гол. III. 395. 2) = роспукати 2.
Суятити, ячу, -тиш, гл.кого́. Безпокоить кого. Вх. Зн. 68.
Угірок, -рка, м. 1) = огірок. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. 2) Родъ. вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. угіро́чок.