Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забарни́й, -а́, -е́ 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Набли́зити, -ся. Cм. Наближа́ти, наближа́тися.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину. Н. п.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154.