Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Запу́куватися, -куюся, -єшся гл; Свертываться (о цвѣтахъ). Над вечір перед заходом сонця майже усі квітки запукуються, схиляють свої головки додолу. Подольск. г.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Зато́го нар. Вотъ-вотъ, того и гляди, скоро уже. Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Час затого й жати. Хата. 110. От-от упаде затого. ЗОЮР. II. 20. Затого сивий волос проб'ється. Г. Барв. 248. Твоє море слав'янськеє, нове, затого вже буде повне і попливе човен. Шевч.
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Єв. Мр. IX. 3. Куди сей дука осяйний прямує. К. Бай. 109. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535.
Рунтатися, -таюся, -єшся, гл. Тревожиться, безпокоиться. Так і хурман: аби коням добре, то й сидів би і не рунтався. Св. Л. 123.
Скісний 2, -а, -е. Наклонный. Шух. І. 154.
Таланниця, -ці, ж. Счастливая. Шейк.
Торавець, -вця, м. Паршивецъ. Угор.
Усюсько нар. = усюсінько. Покрова усюсько похова. Ном. № 494.