Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
В'язільник, -ка, м. = в'язальник.
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка.
Обворитися, -рюся, -ришся, гл. Огородить свою усадьбу вор'ям.
Обкладати, -да́ю, -єш, сов. в. обкласти, -кладу́, -де́ш, гл. Обкладывать, обложить.
Образити, -ся. Cм. ображати, -ся.
Підсліпий, -а, -е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча.
Реєнт, -та, м. Регентъ.
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня.
Солома, -ми, ж. Солома. Ум. солімка, солімочка, соломка, соло́мочка. Аби оснівка, — потканнячко — солімка.