Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.
Гойдарь, -ря, м. и пр. = гайдарь и пр.
Доплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, -пливу́, -ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.
З'ї́здити, -джу, -диш, гл. 1) Изъѣздить. З'їздили ми Польщу і всю Україну. Шевч. 221. 2) Заѣздить, утомить ѣздой. З'їздив коника, з'їздив другого. Гол. І. 383. 3) Ударить. З'їздив добре по губах. Котл. Ен. V. 67.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Повтирювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и ути́рити, но во множествѣ.
Свість, -сти, ж. Свояченица. Мил. 157. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485. Ум. свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Мет. 198. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого. Грин. III. 545.
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Хльость! меж. = Хльос. Чуб. ІІ. 575.