Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія. Уман. II. 246.
Колодяччя, -чя, с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя. Мир. ХРВ. 269.
Насміх, -ха, м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Грин. III. 72. Cм. насмішок.
Обкладати, -да́ю, -єш, сов. в. обкласти, -кладу́, -де́ш, гл. Обкладывать, обложить.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
Повитісувати, -сую, -єш, гл. Вытесать (во множествѣ). Чи ти вже повитісував кілочки на граблі? Харьк. у.
Роблювати, -люю, -єш, гл. Дѣлывать. Господи, що за речі він роблював. Федьк.
Увихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. увихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ея увихали, нивоньки дожинали. Гол. IV. 124. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула. Грин. III. 564. 2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі. Шух. І. 22.
Цесарець, -рця, м. и пр. Cм. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ). Камен. у.