Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатолистий, -а, -е. Густолиственный. Тропічнії ліси з багатолистими деревами. Щог. Сл. 5.
Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться. Шевч. 499.
Паніматчин, -на, -не. Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина. АД. І. 191.
Поквапність, -ности, ж. = поквап.
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл. 1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати. Гол. І. 229. 2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Гол. І. 58. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був. Камен. у. 3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає. Камен. у.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було. Грин. II. 72.
Чортівня, -ні, ж. соб. Черти. Казилось пекло з радощів великих — да вже казитись чортівня не буде. К. Дз. 32.