Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забавля́ти, -ля́ю, -єш, с. в. заба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. Мет. 271. 2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать.
Карбівничий, -чого, м. 1) Кладущій клейма. 2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Шевч. 84. Я тут у лісі карбівничим. КС. 1882. X. 187.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Навіджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає. Ном. № 42.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Паска, -ки, ж. Пасхальный хлѣбъ, куличъ, баба. Коли не прийду до церкви, то все паску святять. Ном. № 168.
Полячок, -чка, м. Ум. отъ поляк.
Самотина, -ни, ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч.
Смолкий, -а, -е. Смолистый. Смолке поліно соснове. Рк. Левиц.
Хлібчик, -ка, м. 1) Ум. отъ хліб. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 55. 3)чо́ртів. Раст. Nonnea pulla Dc. ЗЮЗО. І. 129, 177.