Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Головництво, -ва, с. Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. І. 33. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. Федьк.
Дністро́чок, -чка, м. Ум. отъ Дністер.
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Подівок, -вку, м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Пороздирати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разорвать, разодрать (во множествѣ). Пороздирали собі пуза. Мнж. 4. 2) Растерзать (многихъ).
Різноція, -ції, ж. Разногласіе, разбродъ. К. ЦН. 239, 255.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Упопружити Cм. упопружувати.