Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульбисько, -ка, с. Поле, съ котораго снять картофель. Желех.
Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.
Відати, -даю, -єш, (вім, віси, вість), гл. Знать, вѣдать. Не вім, за що їм так довіря князь. Стор. МПр. 97. Ніхто того не відає, як хто обідає. Ном. Та коли б я знала, коли б я відала, що засватана буду. Мет.
Віднадитися, -джуся, -дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. О. 1862. V. 56. Зовсім віднадився від дому.
Згрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє. Грин. III. 488.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Касір, -ра, м. Кассиръ.
Овчарик, -ка, м. = вівчарик. Чуб. V. 689.
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Ужів, -же́ва, -ве = вужів.