Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилазка, -ки, ж. Лазейка. Кільки в решеті дірок, стільки вилазок. Кролев. у.
Вомпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Мкр. Г. 8. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват. Котл. Ен. II. 14.
Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Довоюва́тися, -вою́юся, -єшся, гл. Довоеваться. Вони воювали, та й довоювались, що ляхам та недоляшкам в неволю достались. К. Досв. 11.
Допе́внення, -ня, с. Увѣреніе.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Нащо нар. Зачѣмъ, для чего, почему. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі, нащо літа молодії, веселі дівочі? Шевч. 40. Нащо в Бога й день, як у козака місяць. Ном. № 781.
Огрішитися, -шуся, -шишся, гл. Нарушить обрядъ, обычай, благопристойность.
Подоорювати, -рюю, -єш, гл. Допахать (во множествѣ). Що було недооране в його, все подоорював.
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.