Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видивитися Cм. видивлятися.
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Зало́ма, -ми, ж. Верхняя конусообразная часть стога. Я оце снопи на залому кидав. Черк. у.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. МУЕ. III. 33. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Н. п. Левиц. І. (Правда, 1868, 12). Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. Чуб. III. 125. 2) Призывать.
Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.  
Качулея, -ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку. Вх. Зн. 24.
Лоза́нки, -нок, ж. Розги. Ном. № 975.
Неомильний, -а, -е. Безошибочный.
Однолітній, -я, -є. Однолѣтній.
Удавлений, -а, -е. Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.).