Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гасило, -ла, с. Щипцы для гашенія свѣчей въ церкви. Аф. 357.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Мет. Око застила сльозою. МВ. (О. 1862. І. 76). 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати. Г. Барв. 101.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ». Сим. 45.
Лучи́ця, -ці, ж. Раст. Chara vulgaris. ЗЮЗО. І. 116.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців. Чуб. V. 952.
Потапці, -ців, м. Маленькіе сухарики, которые ѣдятъ съ горячей ухой, также съ медовой сытой. Жигай потапці, впустивши в юшку. Ном. № 11994.
Похизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Пощеголять. Сим. 214. Вам хочеться похизуватись у моєму кобеняці.
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Трусій, -сія, м. Производящій обыскъ.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.