Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болесно, нар. = болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати. Вх. Зн. 16.
Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє. К. Дз. 218.
Охаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Е, як би то ви охаменулись, та знов взялись за діло — дали б поміч. Харьк. г. І не зчується, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1862. І. 98).
Поперепірати, -ра́ю, -єш, гл. Перемыть бѣлье наново (во множествѣ).
Прихожати, -жа́ю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш, гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. Чуб. V. 934. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає. АД. І. 230.
Розчіплювати, -люю, -єш, сов. в. розчепи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю. Харьк. 2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали. Г. Барв. 289.
Ховати, -ваю, -єш, гл. 1) Прятать. Де тії гроші, що ти служив? де ти їх ховав? Рудч. Ск. II. 154. Що-дня він мед тягав та в берлозі ховав. Гліб. 2) Беречь, хранить. А ви Україну ховайте. Шевч. 159. ховай боже! Сохрани Богъ. Ном. № 5141. 3) Хоронить, погребать. Хведора Безрідного ховали, в семип'ядні пищалі гремали, у суремки жалібно вигравали. Макс. Ховав піп, ховав дяк і паламарище. Н. п. 4) Выкармливать, воспитывать.
Чималий, -а, -е. Порядочный, довольно большой, значительный. Городець чималий. Рудч. Ск. І. 25. Розвела пожар чимал. Котл. Ен. І. 37., Ум. чималенький.