Виходець, -дця, м. Выходецъ. То не жива людина, то виходець з того світу.
Жемчужи́на, -ни, ж. Жемчужина.
Задивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Задивиться, засмотрѣться съ удивленіемъ. Як би ви їхали надворсклянською низиною,... то задивувались би.
Каразійовий, -а, -е. Сдѣланный изъ простого толстаго сукна.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі.
Ле нар. = лем.
Марнува́ти, -ную, -єш, гл. Попусту, безъ толку растрачивать, истреблять. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали. Марнує чоловіка: бере великих у гвардію, а вони не вертаються і дітей від них нема. марнувати час. Попусту терять время.
Осмеркнутися, -неться, гл. безл. = осмеркнути 2. Осмерклось; приїхали старости і молодий увійшов.
Ревидувати, -ду́ю, -єш, гл. Ревизовать, осматривать. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?... Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Нехай опека мене ревидує.
Сумирно нар. Мирно, тихо.