Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю. Ном. №4173.
Злочестивий, -а, -е. Злочестивый. К. ЦН. 276.
Кітвиця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кітва. 2) Доски, по которымъ скатываютъ возъ, чтобы поставить его на дуб при перевозкѣ на другую сторону рѣки. Чигир. у. Cм. китвиця.
Обідній, -я, -є. Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20.
Павидло, -ла, с. Родъ густого варенья изъ растертыхъ ягодъ или яблокъ.
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Н. Вол. у. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Черк. у. Яконом похваливсь бити його. Рудч. Ск. І. 167. 2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Кролев. у. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом. Г. Барв. 132.
Пробувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Пробувалий чоловік Стах. Н. Вол. у.
Швигавка, -ки, ж. Раст. — польова. Plantago media L. ЗЮЗО. I. 178.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.