Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волость, -тя, ж. 1) Волость. 2) Волостное правленіе.
Дворя́нка, -ки, ж. Дворянка.
Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. Грин. ІІІ. 314. 2) = дріботіти 2. Шух. І. 80.
Запи́лювати Ii, -люю, -єш, сов. в. запиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Приниматься, приняться пилить. 2) Пиливши, сходить, сойти съ намѣченной черты.
Зневолити Cм. зневолювати.
Об'язувати, -зую, -єш, сов. в. об'язати, -жу, -жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками. Стор. МПр. 131.
Схоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. схопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Схватываться, схватиться, вскакивать, вскочить, быстро подняться. Еней з просоння як схопився. Котл. Ен. II. 38. І разом схопились та до воріт. Шевч. Схопилась та й побігла шляхом, а вже вечоріло й роса пала. МВ. І. 2) Вскакивать, вскочить на что. На коника схопився. 3) Подниматься, подняться. Схопилась велика вітряна бура. Св. Мр. IV. 37.
Уладнати, -днаю, -єш, гл. 1) Уладить. 2) Поладить. Ніяк не владнають. Лохв. у.
Хрон, -ну, м. 1) = хрін. Наїдку, як з хрону. Мнж. 168. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 68.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Ном. № 760. Кури чубаті. Ном. № 7982. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48, 49. Ум. чубатенький. Ном. № 8996.