Бедрак, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Дусеня́, -ня́ти, дусеня́тко, дусеня́точко, -ка, с. Ум. отъ дуся.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Ми́ш, -ші, ж. = миша. Голий як миш. миш виточна́. Лѣсная мышь, Mus silvaticus. миш-пиргач = кажан.
Негодяний, -а, -е. Ненастный. Пішли негоди, ударили холоди, — негодяна осінь.
Пустоцвіт, -ту, м. Пустоцвѣтъ. Коли йде самий пустоцвіт, укинь личака у грядки.
Роскуматися, -маюся, -єшся, гл. Прервать кумовскія отношенія. Я з тією кумою роскумаюся, з куминим дівчам повінчаюся.
Спадати, -да́ю, -єш, сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ляха кров, сльози, муки спадуть на вас і на ваші внуки. 2) Падать, спадывать, спасть, опасть. Ряса його... спадала навкруг його такими ж довгими фалдами. Шапка з голови спала. 3) Сыпаться, осыпаться (о перезрѣломъ хлѣбѣ). Нема часу свого жати, бо панське спадає. 4) Входить, войти судномъ въ рѣку. На Лиман-ріку іспадали. 5) Стекать, стечь. Вода в Дністр спаде. 6) Доставаться, достаться въ наслѣдство. Все на його спало, що було в батька. Спав на мене великий маєток. 7) — з чого: — з розуму. Глупѣть, поглупѣть. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб вовка од біди сховали. — з голосу. Спадать съ голоса, терять голосъ. Дяк пє горілки багато і вже спада з голосу. — з лиця́, — з тіла. Худѣть, похудѣть. А жаль мені дівчиноньки, що з личенька спала. Усе, було, тружусь, роблю, аж з тіла спала. 8) — очима на кого. Бросать, бросить взглядъ на кого, встрѣтить взглядомъ, упасть взгляду. Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду. куди о́чі спали. Куда глаза глядять. Бігти кинулася, пуди очі спали. 9) — на що: — на думку. Приходить, прійти въ голову, на мысль. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко! ізнов тобі щось на думку спало. — на коня. Вскакивать, вскочить на коня. Ой не вспів Нечаєнко та на коника спасти. — на стежку. Идти, пойти по слѣдамъ кого. От і я на дідову стежку спала.
Спинка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. 2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Учепився, як гріх села. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться.