Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божиця, -ці, ж. = богиня. Шейк. Каже одуд до Бога: «Зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею. Рк. Левиц.
Відхід, -ходу, м. 1) Отходъ, выходъ. Марусенька у батенька на одході, посіяла червоний мак на вгороді. Мил. 144. Дружки прощаються — цілуються з молодою та, збіраючись виходить з хати, на одхід їй співають. Грин. ІІІ. 490. 2) Расходъ; убыль. Шкури з дохлих овець брали усі в економію, а як одходу (дохлих овець) було багато, то часть зоставляли на хуторі. Павлогр. у. (Залюбовск).
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки. Вх. Зн. 19.
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
Насклесь нар. Косо, наклонно.
Нахлеськатися, -каюся, -єшся, гл. Налокаться. А що вже собаки нахлеськалися?
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха. Вх. Уг. 256.
Поцмокнути, -ну, -неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули. Гн. II. 27.
Приросток, -тку, м. = приплід. Рк. Левиц.