Добува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. добу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Добываться, добыться, быть добываемымъ, быть добытымъ. Золото добувається з землі. 2) Добираться, добраться, стараться войти, проникнуть. Злодій добувавсь до хати, до комори, до скрипі. Щоб вийшов з хати хто небудь, у двері стукав, добувався. Похова Миниха хліб і все в стрісі в хлівці, щоб собаки не добулись. 3) Раздобывать, раздобыть, добывать, добыть. Він бідний чоловік на заробітках добувається. Грошей бо нема, не добувся. З пальця меду не добудешся. Добувся, як швед під Полтавою.
Єрепу́д, -да, м. Малорослый, но тяжелый человѣкъ.
Ноші, нош, ж. мн. Носилки.
Обважніти, -ні́ю, -єш, гл. Отяжелѣть. І ноги й руки так обважніли, що й лихо.
Охлябти, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Повиполіскувати, -кую, -єш, гл. Выполоскать (во множествѣ). Повиполіскуй пляшки.
Посутеніти, -ніє, гл. безл. Потемнѣть. Як вже добре посутеніло, пішли на гробки.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий.
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана.
Угамовувати, -вую, -єш, сов. в. угамува́ти, -му́ю, -єш, гл. Утишать, утишить, успокаивать, успокоить, укрощать, укротить. Вгамуй ти капосних дітей. Угамуй рогатих турів.