Герцювання, -ня, с.
1) = герець.
2) = гарцювання.
Двійча́тий, -а, -е = Двійчастий.
Доню́хатися Cм. донюхуватися.
Злоги, -гів, м. мн.
1) Роды.
2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями.
Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють.
2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш.
2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що.
Повицуплювати, -люю, -єш, гл. Вытащить (во множествѣ).
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля.
Поминальник, -ка, м. Синодикъ.
Розстаруватися, -руюся, -єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова.