Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́пський, -а, -е. 1) Арабскій. 2) Негритянскій.
Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Густоли́стий, -а, -е. Съ густой листвой. Желех.
Отже нар. 1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти. 2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ.
Погодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Покормиться, поѣсть. Котл. МЧ. 481.
Прилинути, -ну, -неш, гл. 1) Прилетѣть. Коли б я зозуля, то я б крилечка мала.... прилинула б до двора. Мет. 54. 2) Быстро придти, пріѣхать, появиться. Рад же б я, милая моя, та до тебе прилинути. Мет.
Примітка, -ки, ж. 1) = приміта. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер. 2) у примітку бути. а) Быть замѣтнымъ. Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісці і не в примітку. Мир. Пов. II. ІІІ. б) Быть знакомымъ. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий. Мир. Пов. II. 92. 3) = намітка. Вх. Зн. 55.
Упопружити Cм. упопружувати.
Шарнути, -рну, -неш, гл. 1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок. Грин. І. 70. 2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку. Св. Л. 117.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.