Батова, -ви, ж.
1) Запорожскій обозъ вьючныхъ лошадей.
2) Отрядъ, партія. Аж онде яка багнова од шинку йде.
3) Нѣсколько паръ воловъ цугомъ.
Заї́здити, -джу́, -ди́ш, сов. в. заї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Заѣзжать, заѣхать. Заїхав на чужину. Їхав козак із війни, та заїхав до вдови. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. 2) Успѣвать, успѣть доѣхать. Ми ще засвітла заїдемо у Горовицю.
Куркоїд, -да, м. Пожиратель куръ. Употребляется въ значеніи: лакомка. Такъ названы въ старинныхъ стихахъ о желтоводской битвѣ (1648) польскіе паны и вообще польскіе солдаты: От же Хмельницький може, — поможи йому, Боже, — тих куркоїдів бити, як жидів не живити! Юж утікають з валів: бояться самопалів. Тих куркоїдів, як жидів, не живили.
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами.
Натівати, -ва́ю, -єш, гл. Начинать? затѣвать? Оце вже на иншу натіва (о ребенкѣ, сперва смѣявшемся, а потомъ начавшею плакать).
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать.
Охвітність, -ности, ж. Пріятность, удовольствіе; удобство. Прибрав знакомих для поради, охвітности й потіхи ради.
Повішати, -шаю, -єш, гл.
1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі.
2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Так їх (козаків) і повішали.
Протиснутися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Трудно було протиснутись, так було багато народа.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.