Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око. К. Псал. 66.
Жаби́ний, -а, -е. = жаб'ячий.
Знижати, -жа́ю, -єш, сов. в. знизити, -жу, -виш, гл. 1) Понижать, понизить, опускать, опустить. Я ні перед ким очей не знизив. К. Бай. 12. 2) Унижать, унизить. Не хочеться рід свій поважний знизити. Г. Барв. 423.
Купайлочко, -ка, м. Ум. отъ купайло.
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. МВ. ІІ. 139. Три голови мав сей пес мурий. Котл. Ен. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків. Рудч. Ск. І. 6.
Ночви, -чо́в, ж. мн. Корыто (для стирки бѣлья). Ум. ночовки, ночовочки.
Поживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Ном. № 4763. Бджола шукає, де б їй поживитися. Радомысл. у.
Розсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсікти, -січу, -чеш, гл. Рассѣкать, разсѣчь. Грин. ІІІ. 587. Мечем гострим розсікає і о камінь розбиває. Чуб. III. 364.
Скапутитися, -чуся, -тишся, гл. Умереть, издохнуть, околѣть.
Скричатися, -чуся, -чишся, гл. Истомиться, измучиться отъ крика. (Дитя) за ніч іскричалось і ніч не спало. Г. Барв. 530.