Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети.
Ґіцкатися, -каюся, -єшся, гл. = Лоскотатися.
Єписко́пський, -а, -е. Епископскій.
Заґерґота́ти и заґерґоті́ти, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Кричати, -чу́, -чи́ш, [p]одн. в.[/p] крикнути, -ну, -неш, гл. Кричать. Кричить — на десятій вулиці чутно. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сияють. Ой як крикнув Гамалія. Стара крикнула, кинулась до його і заголосила. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. Все море зараз спузиріло, водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув, як на пуп.
Петелька, -ки, ж.
1) Ум. отъ петля. за петельки вхопив. Схватилъ за грудь.
2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле.
3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна.
Поперецінювати, -нюю, -єш, гл. То-же, что и перецінити, но во множествѣ.
Хопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Хватиться, ухватиться. І за соломину хопиться, хто топиться. 2) Разростаться. Хопится хваст.
Шталт, -ту, м. = кшталт. Вони усі на один шталт. Ми всі на один шталт шиті.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.