Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмерти Cм. відмірати.
Заки́ркати, -каю, -єш, гл. О курицѣ: закудахтать, закричать: кир, кир! Кв.
Засмокта́ти, -ся. Cм. засмоктувати, -ся.
Захе́катися, -каюся, -єшся, гл. = захакатися.
Лові́ння, -ня, с. Ловъ, ловля. До ловіння пшениця краще ніж жито. Канев. у.
На́гло нар. 1) Скоро, быстро. 2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. Ном. № 3781. нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. Ум. нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив. Гол. IV. 439.
Підлащуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підластитися, -щуся, -стишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться подъ расположеніе чье, заискивать.
Попильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Позаботиться, постараться. Попильнуй під старість дому. Котл. Од. 492. 2) Постеречь, присмотрѣть, наблюсть; бодрствовать нѣкоторое время. Ти, Симоне, не міг однієї години попильнувати. Єн. Мр. XIV. 37.
Розчіплювати, -люю, -єш, сов. в. розчепи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю. Харьк. 2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали. Г. Барв. 289.
Хоп! меж. Хвать! Хоп-лоп — нема дежі! Чуб. II. 20.