Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боїти, бою, -їш, гл. О молокѣ: кипѣть. Про молоко не можна казати, що воно кипить, лише боїть. Шух. І. 214.
Витрушування, -ня, с. Чистка печныхъ трубъ. Мир. Пов. ІІ. 56.
Вр.... Кромѣ нижепомѣщенныхъ словъ. Cм. еще ур...
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Змазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. змазатися, -жуся, -жешся, гл. Смазываться, смазаться.
Їхати, -їду, -деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Посл. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Стор. МПр. 112. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.
Нечесність, -ности, ж. Нечестность.
Перевійник, -ка, м. Связка изъ соломы или прутьевъ въ вір'ї. Житомир. у.
Понакипати, -паємо, -єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
Почумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься чумачествомъ.