Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Єхи́дство, -ва, с. Ехидство. Мкр. Н. 37. К. Бай. 89.
Косюрки мн. Раст. Linaria genistaefloria L. ЗЮЗО. 126.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Накря́кати, -каю, -єш, гл. Много набрать, навалить. Там же й віз накрякав (дров із панського лісу)! ледве кобилі проти гори вивезла. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445. 2) Портить, испортить. Желех.
Сумежність, суміжність, -ности, ж. Смежность.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Шкуряк, -ка, м. Лапоть изъ нечиненной кожи. Вх. Зн. 82.
Шульок, -лька, м. = шулка. Хотин. у. Шух. І. 110.