Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади. (К. П. Михальчукъ).
Здешеви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Сдѣлать дешевымъ. Здешевили хліб. Черк. у. Здешевила свекорка, здешевила, рідного батенька не купила. Чуб. III. 204.
Знаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Прикладываться ко кресту и др. священнымъ предметамъ.
Молоде́ча, -чі, ж. соб. Юноши, парни, молодежь.
Паня, -ня́ти, с. Барское дитя. АД. І. 8. Білеє личенько як у паняти. Чуб. V. 1147. Ум. панятко.
Пообвалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обваляти, обвалити, но во множествѣ.
Рогожина, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину. О. 1862. V. 88.
Трудність, -ности, ж. Трудность. Шейк.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. Гн. І. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. І. 212, 221.
Чірхавий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. Фр. (Желех.).