Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Бемба, -би, м. Остолопъ, болванъ. Вх. Уг. 227.
Бик, -ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Фр. Пр. 27. Міняй бики на воли, аби дома не були. Чуб. І. 272. 2)дикий = олень. Вх. Пч. ІІ. 6. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. Вх. Пч. ІІ. 27. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. Чигир. у. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. КС. 1882. ѴІІІ. 263. 6) Родъ дѣтской игры. Ив. 47. Ум. бичок, бичечок. Ув. бичисько, бичище.
Вислухати, -хаю, -єш, сов. в. вислухати, -хаю, -єш, гл. 1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила. Рудч. Ск. II. 94. 2) Слушать, прослушать.
Відстрахати, -хаю, -єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!» Св. Л. 299.
Зопсувати, -су́ю, -єш, гл. = зіпсувати. Зовсім бісова собака сало зопсувала. Канев. у. Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить. Ном. № 3232. Cм. запсувати.
Кухля, -ля́ти, с. Маленькій кухоль. І лигнув кухля вишнівки. Сніп. 131.
Обвалювання, -ня, с. Обваливаніе.
Полковництво, -ва, с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.
Проломити, -млю́, -миш, гл. Проломить. Кругом хату обступили, самі двері проломили. Чуб. V. 968.