Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? Драг. 143. 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Посл. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. Чуб. ІІІ. 140. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» МВ. ІІ. 22. 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Камен. у. 2) Гнойный.
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник. Желех.
Нагної́ти, -ною́, -ї́ш, гл. Унавозить.
Невстидливість, -вости, ж. Безстыдство.
Нерет, -та, м. Родъ рыболовной сѣти. Як попавсь у нерет, то ні взад, ні вперед. Ном.  
Повсюдний, -а, -е. Повсемѣстный. Голод, мір, крови потоки і повсюдная руїна. К. МБ. III. 243.
Росхокати, -каю, -єш, гл. = росхекати. А це ти глечичок росхокала та й мовчиш? Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Супочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.