Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл. — очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку.
Збі́рка, -ки, ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. 2) Собраніе чего-либо. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ.
Крап, -пу, м. Раст. Rubia tinctorum L.
Морща́к, -ка, м. = порося морське.
Навести́ Cм. наводити.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою.
Поденниця, -ці, ж. Поденщица. Ум. поде́нничка.
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Привикати, -ка́ю, -єш, сов. в. привик(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Голуб, мати, голуб, мати, к вікну прилітає. «Давай, доню, принадоньку, нехай привикає».
Упасати, -саю, -єш, сов. в. упасти, -су, -сеш, гл. Упасать, упасти. Синку, чи впасеш свинку? Ніяк я овець не впасу, — усе додому тікають.