Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито).
Дити́на, -ни, ж. 1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Він мені за дитину рідну став. Знайти́ дити́ну. Родить дитя. Наряди́ти дити́ну. Родить дитя — преимущественно помимо брака. 2) Сынъ или дочь, хотя бы и взрослые. Чи я в тебе, мати, не твоя дитина, коли моя мука тобі дуже мила. Ба́тькова дити́на. ма́мина дити́на. Любимчикъ отца, матери. 3) Продава́ти дити́ну. Родъ игры. Ум. Дити́нка, дити́нонька, дити́ночка. Аби дружинна, дасть Бог дитинку. Ой кіт буде воркотати, дитиночка буде спати.
Молочі́ння, -ня, с. = молотіння.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка.
Позагашувати, -шую, -єш, гл. Погасить, потушить (во множествѣ).
Роскладатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскластися и розікластися, -кладуся, -дешся, гл.
1) Раскладываться, разложиться, распаковаться.
2) Разлагаться, разложиться на составныя части.
3) Разваливаться, развалиться, разлечься. Росклався на покуті, мов святий турецький.
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо.
Тетервак, -ка, м. Тетеревъ, Tetrao tetrix. Ум. тетервачо́к.
Цицьковий, -а, -е. Грудной. У мене дитина цицькова, то не можна на місто піти. цицькове́ теля. Теленокъ сосунъ.