Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Алилу́йкати, -каю, -єш, гл. Пѣть «аллилуя». Желех.
Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Брехунка, -ки, ж. 1) = брехуха. Желех. 2) Пучекъ волось и углубленіе на задней части шеи. Подольск. г. Ум. брехуночка.
Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків. Кв. II. 87.
Мете́лиця, -ці, ж. 1) Мятель. Бодай того коваля метелиця замела. Н. п. Метелиця засипала як піском землю снігом. Левиц. І. 2) Родъ танца, также музыка и пѣсня къ этому танцу. 3) Болѣзнь: овечій вертежъ = мотилиця 1. 4) = мотилиця 2. 5) Раст. Agrostis alba L. ЗОЗО. І. 110. 6) метелиці давати. Трепать за волосы. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати. Грин. І. 109.
Обісмілитися Cм. обісмілюватися.
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат. Міусск. окр.
Підперезати, -ся. Cм. підперізувати, -ся.
Подонишпорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Доискаться, докопаться.
Слупувати, -пую, -єш, гл. Привязывать къ столбу. (Христа) били, слупували, кров з боку точили, не єдную терновину на главу вложили. Гол. III. 271.