Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша.
В'язь, -зі, ж. 1) = в'яз 3. В'язі мало на огудині. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в'язя.
Гам! меж.
1) Означаетъ въ дѣтскомъ языкѣ: ѣсть. Не плач, дитино, зараз будем гам. — І сам не гам і людям не дам.
2) Означаетъ быстро проглотить. А лисичка його гам! та й проковтнула.
Де́ргати, -гаю, -єш, гл. Дергать.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли.
Запи́лювати I, -люю, -єш, сов. в. запили́ти, -лю́, -лиш, гл. Запыливать, запылить.
Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені.
2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки.
Кубай, -бая, м. = куб 2.
Лише́нь, сз. Ка, же. Куди вам! підіть лишень вмийтесь! Тривай лишень, Миколу звалиш! Геть лишень до ката! Стривай лишень! Чи чуєш? щось плаче за ворітьми.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину.