Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вечерниченьки, -ньок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Загуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = загусти. Стор. МПр. 106. Загуділи голуби. Чуб.
Замоло́ти, -мелю́, -леш, гл. 1) Замолоть. Млин замолов. 2) Заработать молоньемъ. 3) Обмолоть. Замолов каменя. 4) Заболтать, замахать. Ліг на землю та й замолов руками й ногами. 5) Замолоть, понести вздоръ.
Катування, -ня, с. 1) Наказаніе черезъ палача. 2) Пытка. 3) Истязаніе, мученіе.
Напри́шкуватий, -а, -е. Дерзкій, буйный. Кіевск. у.
Побочина, -ни, ж. Боковая стѣна. Вх. Зн. 50.
Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Супостат, -та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. Мет. 233. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати. Н. п.