Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Виклесуватися, -суюся, -єшся, гл. Развиться, возмужать. Иноді малим і не хороше, а потім, як виклесується, до такий тобі стане парубок або дівка. Черниг.
Греча́ний, -а, -е. 1) Гречневый. Гречана каша сама себе хвалить. Ном. № 2563. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11. Наказа́в три мішки́ греча́ної во́вни. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. 2) О медѣ: собранный пчелами съ гречи. Давай, діду, меду!.... Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. ЗЮЗР. I. 134. 3) О лошадиной масти: по бѣлой шерсти коричневыя пятнышки. Гречаний кінь.
Друбу́шки, -шок, ж. мн. = дрібушки 3. Стор. МПр. 9.
Набрі́дь, -родя, м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь. Рудч. Ск. II. 1.
Одно Cм. один.
Поетичність, -ности, ж. Поэтическія свойства, поэтическое. К. ХП. 23. Левиц. Пов. 268.  
Похмарити 2, -рить, гл. безл. = нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп'ять нахмарило. Богод. у.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. І. 60. К. Повѣсти. І. 200.  
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії. Грин. III. 119.