Брехля, -лі, ж. = брехуха.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Є́звіро, -ра, с. Глубокая рытвина въ горахъ, наполненная водой, глубокая водомоина въ горахъ.
Кимачисько, -ка и кимачи́ще, -ща, с. ув. отъ кимак.
Маля́р, -ра́, м. Живописець, художникъ. Коли б же мені тиї малярі, — вималювала б милого собі. Там маляр продає образи. Ум. маля́рик. То я б собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змальовала.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Поспівати I, -ва́ю, -єш, сов. в. поспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Поспіють яблука. Козакова пшениця поспіла.
2) Успѣвать, успѣть. Поспієш з козами на торг. Ой умер син у неділю вранці, нелюба невістка в обідню годину, та й не поспіла в одну домовину.
3) = постигати, постигнути 3. Ні кадила, ні світила, — отак мене смерть поспіла.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл.
1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали.
2) = починатися.
Увольнити Cм. увольняти.
Шахта, -ти, ж. Шахта. Шахтарь любить свою темряву шахту.