Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Задери́куватий, -а, -е. Задорный.
Засла́влений, -а, -е. Прославленный.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Мужчи́р, -ра, м. = мощирь.
Нив, -ву, м.
1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ.
2) Долина. Пішли низами.
3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками.
4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Полій, -лія, м.
1) Вода поверхъ льда. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду.
3) Раст.: а) Mentha aquatica L. б) Mentha Pulegium L.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга.
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Ум. ця́точка.